Як стати програмістом: з нуля до успішної кар'єри у програмуванні

Хто такий програміст та що робить?

‍

Програміст - це загальна назва фахівців, що створюють програми для різних комп'ютерів за допомогою мови програмування. Процес створення таких програм (застосунків) називається розробкою, відповідно програмістів називають розробниками програмного забезпечення. Залежно від того, для яких пристроїв ці програми призначені, це можуть бути

• мобільні додатки (для смартфонів), 
• десктопні програми (для ПК та ноутбуків)
• веб-застосунки (ті, які працюють у браузерах - програмах, що дозволяють обмінюватись даними у всесвітній мережі Інтернет)

‍

Чим цікава професія програміста і кому вона підходить?

Основна робота програміста полягає в написанні програм - інструкцій для комп'ютера, які вирішують ту чи іншу задачу. Ця робота - розумова, і потребує багато всидчівості та наполегливості. В той же час, ця робота цікава і різноманітна, адже завдання бувають різними та потребують винайдення незвичних шляхів їхнього розв'язання. Ця професія також потребує постійного навчання та самовдосконалення, тож в цій галузі потрібно бути відкритим до змін та нових інструментів, які з'являються доволі швидко.

Професія програміста, всупереч розповсюдженому міфу, загалом не вимагає якихось специфічних знань з вищої математики чи фізики, але потребує розвиненої логіки та абстрактного мислення. Абстрактне мислення - здатність уявляти абстрактні поняття та оперувати ними, вибудовувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами. Хороша новина у тому, що людський мозок здатний розвиватися у будь-якому віці, тож за допомогою задач та вправ з логіки всі ці навички може опанувати навіть доросла людина.

‍

Які програмісти популярні

Розробники створюють програмні продукти, які потрібні для вирішення певних задач бізнесу (тут під терміном "бізнес" мається на увазі не тільки комерційний продукт, а будь-який проєкт, бо програмні рішення потрібні і науковцям, і державним установам, і різним компаніям). Відповідно аби відповісти на питання - "які програмісти популярні?" потрібно відповісти на інше питання - яка галузь розробки має більший попит, де більше за все проєктів? 

Десктопні програми залежать від операційної системи, на базі якої працюють - так, програми розроблені для ОС Windows несумісні з програмами сімейства Linux та MacOS. Відповідно для того, аби випустити продукт для ПК, замовники змушені обирати або тільки одну ОС, під яку робиться додаток, або замовляти розробку трьох (чи навіть більше) різних продуктів під різні платформи.

Мобільні нативні додатки теж мають певну залежність від платформи, оскільки дві найпопулярніші ОС для смартфонів - OS Anroid та iOS - розрізняються та програми для них несумісні між собою. Водночас, зростаюча кількість користувачів обома операційними системами та загалом дедалі більша популярність смартфонів у порівнянні з ПК робить цю галузь більш популярною.

Найбільш незалежними від платформи є веб-додатки, оскільки це програми для браузерів, а браузери можуть працювати і на ПК (при чому однаково на різних ОС), і на смартфонах, і на інших пристроях. Відповідно, на відміну від інших галузей, веб-розробка більш універсальна та потребує менше часу на створення готового програмного рішення, яке працювало би на різних платформах, саме тому вона є найбільш популярною на ринку проєктів.

‍

Як стати програмістом?

Для того, щоб стати програмістом - треба вміти програмувати, тобто писати програми - код  мовою програмування, який пояснює комп'ютеру, як вирішити певну задачу. А як навчитись програмувати? Для цього потрібно опанувати мову програмування та зрозуміти базові основи створення програм. Це насправді не так складно, як може здаватись початківцю, але потребує системної роботи та багато наполегливості з боку того, хто хоче опанувати щось нове.

З чого почати вивчати програмування? По-перше, з самих основ програмування - певних концепцій та понять, що стосуються роботи комп'ютерів та функціонування програм. Це база, спільна для різних мов програмування, тож її розуміння потрібно незалежно від того, який напрям розробки ви для себе обрали.

Найважливіше у програмуванні - це практика, тож прочитати книжку і не спробувати звідти жодного прикладу буде недостатньо. Обов'язковим елементом навчання є самостійна розробка алгоритмів (інструкцій для комп'ютера) та написання коду, який би цей алгоритм реалізовував.

‍

Вибір мови програмування

Мова програмування - це інструмент, за допомогою якого пишеться код. Існує багато різних мов, якісь із них простіші для опанування початківцями, якісь більш складні та потребують попереднього досвіду програмування іншою мовою. В той же час мова програмування має певний діапазон задач, для яких вона краще підходить, тож треба враховувати і галузь розробки, яка вас цікавить. Наприклад, для мобільної розробки знадобиться знання мови Java або C++, а для розробки серверного коду - Python або JS. 

Тож якщо говорити про те, яка мова програмування краще підходить для старту кар'єри в IT, то варто враховувати не тільки складність самої мови, але й затребуваність на ринку проєктів, виходячи з популярності галузі.

Якщо шукати "золоту середину" - мову, яка одночасно є простою для новачків та популярною на ринку, то такою є JavaScript - мова програмування, якою пишуться веб-додатки. Вона універсальна та багатофункціональна, оскільки підходить як для створення клієнтської частини (frontend), так і для написання серверного коду (backend). Відповідно, опанувавши одну мову, ви зможете самостійно створювати всі складові повноцінних веб-додатків.

Окрім самої мови програмування, вам знадобляться і доповнення, додаткові інструменти - бібліотеки та фреймворки. Вони розширюють можливості мови, знімаючи з розробника необхідність писати "шаблонний код" - повторювані частини логіки, дублювання яких ускладнює та збільшує час розробки. Завдяки фреймворкам одна і та сама мова програмування може працювати в різних амплуа - наприклад, React.js допомагає створювати зручні та функціональні клієнтські додатки набагато швидше, ніж якщо робити це чистим джаваскриптом, а Node.js разом з Express дозволяє зробити серверний код на JavaScript максимально простим і лаконічним.

‍

‍

Що варто і що НЕ варто робити, якщо хочете навчитись програмувати

1. "Все й одразу" - намагатись схопитись за декілька мов програмування одночасно. Це заздалегідь програшна стратегія, бо кожна мова програмування має власну специфіку та потребує глибокого розуміння процесів, тож набагато ефективніше опановувати кожен інструмент послідовно та без поспіху.

2. "Безсонні ночі" - коли людина намагається сидіти над матеріалом 24/7 та не робить перерв та не має відпочинку. Справа в тому, що наш мозок має обмежений ресурс уваги та фокусу протягом тривалого часу, і безперервне навчання не дає такої ефективності, як дозовані "підходи" та передишки. Стала і послідовна щоденна робота краща за "набрати купу задач і на середині все кинути". Протилежний випадок - коли людина спочатку розплановує собі стабільний графік, а потім починає переносити "сьогодні нема змоги - то я завтра подвійний час посиджу". А потім потрійний, а потім ще.. І врешті так нічого і не виходить. 

Якщо ви хочете стати айтішником з нуля, потрібно вміти правильно обрати мотивацію та ціль роботи, а також мати чіткий план навчання, який передбачає послідовну роботу з перервами та відпочинками для відновлення сил для подальшого навчання.

‍

Що вчити та розвивати паралельно: англійська та софт скіли

Не секрет, що сучасна IT-сфера потребує знання англійської мови. Вона може знадобитись на робочому місці для спілкування з замовником або членами закордонної команди, а також для розуміння документації тих чи інших технологій. 

Чи буде замовник або команда програмістів іноземцями, залежить часто від типу it-компанії, де працюватиме розробник - так компанії, що спрямовані на розвиток власного продукту (так звані "продуктові it-компанії") часто мають нижчі вимоги до рівня англійської, ніж компанії, що працюють за принципом "outsource" (коли команда розробників працює у компанії, а клієнти, часто іноземні, винаймають команду для реалізації їхнього проєкту) або "outstaff" (коли іноземні клієнти частково мають команди у себе, і частково співпрацюють з розробниками компанії). 

Інше питання в тому, який рівень знання англійської потрібен програмісту-початківцю? Зазвичай у outsource-компаніях "джуніор"-розробник, тобто початківець,  не спілкується із замовниками напряму, а контактує за допомогою project-менеджерів. З досвідом кількість прямої коммунікації збільшується, тож вдосконалення англійської паралельно з навчанням, а потім з роботою програмістом - це обов'язкова умова подальшого кар'єрного зростання.

Певний обсяг лексики англійською розробники отримують вже на етапі навчання, оскільки мови програмування послуговуються англійськими термінами для позначення команд, і запам'ятати їх дуже легко. Також, сильно допомагає і читання документації до технологій під час навчання, навіть якщо певні незрозумілі слова перекладати за допомогою гугл-транслейтера, пасивний рівень англійської буде суттєво збільшуватись. Якщо паралельно з навчанням на програміста поступово і послідовно вивчати іноземну мову (а якщо паралельно опановувати програмування та англійську буде навіть корисно, бо мозок буде переключатись і відпочивати між різними темами, збільшуючи свою загальну ефективність з обох напрямків), то підвищити рівень англійської цілком можливо. 

‍

Окрім англійської при працевлаштуванні дивитимуться ще й на так звані "софт-скіли"  - навички, які свідчать не про технічні вміння розробника, а про його людські якості та майбутню роботу в команді. Серед soft skills варто виокремити:

• Пунктуальність. Для роботи над проектом в умовах існуючих часових рамок потрібно вміти в них вписуватись, тож якщо ви отримали тестове завдання і не виконали його у даний строк, або спізнились навіть на співбесіду - як можна розраховувати, що і у роботі ви вкладатиметесь у відведений на задачу час?
• Вміння працювати у команді. Розробники рідко працюють над продуктом наодинці, частіше за все працює разом ціла команда, і треба вміти бути "командним гравцем" - вміння спілкуватись та активно слухати співрозмовника, не перетягувати на себе увагу, працювати разом з іншими, пропонувати свої рішення та погоджуватись з чужими варіантами, коли вони кращі, а також бути неконфліктною та ввічливою людиною, бо токсичне спілкування шкодить всім членам команди та знижує її ефективність
• Відповідальність. Коли ви звітуєте про виконання певної задачі, ви маєте відповідати за якість її виконання. Якщо розробник закриває задачі абияк, недбало, і на будь-які питання щодо якості відмовляється визнавати власну провину та виправлятись - то такого розробника у команді недовго терпітимуть.
• Самовдосконалення та відкритість до нового. У IT-сфері з високою швидкістю з'являються нові технології, а старі стають непотрібними. Саме тому постійне самонавчання, "тримання руки на пульсі" нових інструментів є обов'язковою якістю, яка дозволяє розробникам розвиватись. 

‍

Де краще вчитися на програміста: плюси та мінуси

Для того, щоб навчитись програмувати, є декілька шляхів:

‍

‍

1. Навчатися самостійно. 

Плюси:

• Цей варіант умовно безкоштовний, оскільки насправді теоретична частина всіх необхідних для опанування технологій безкоштовна та вільно розповсюджується у мережі, а окрім документації в інтернеті завжди є багато додаткових джерел - статей, відео та прикладів.
• Ви самі плануєте свій час навчання виходячи з власних обставин

‍

Мінуси:

• Самостійне планування часу дуже часто призводить до втрати мотивації та зниження темпу навчання (банально нікому нагадати, що потрібно сьогодні ще попрацювати над цим і цим)
• Складно самостійно виокремити необхідний стек технологій та зрозуміти, що саме з цієї прірви мов, фреймворків та бібліотек варто першочергового опанування, і одне за одним навчання може розтягнутись на багато років
• Документація технологій частіше за все написана складно і незрозуміло, а додаткові джерела - статті та відео - можуть мати "викривлення" інформації, демонструвати погані рішення (відео-ролік у youtube може записати і недосвідчений програміст, який писатиме поганий код, а через брак досвіду ви можете цього не розпізнати)
• Брак практичного досвіду - його банально нізвідки взяти

‍

‍

2. Навчатись на курсах (ВИШах, академіях чи it-школах)

Плюси:

• Структуровані та регулярні заняття допомагають послідовно сприймати матеріал
• Програма навчання складена заздалегідь, і містить зазвичай набір найрозповсюдженіших інструментів.

‍

Мінуси: 

• Навчальні заклади, ціль яких просто "навчати" цікавляться процесом навчання, а не конкретним результатом (вміннями та навичками випускника).
• Навчальна програма та набір технологій для опанування рідко актуалізуються та швидко застарівають.
• Брак експертизи. Якщо умовні прості приклади та задачки якась it-школа може продемонструвати, то реальної експертизи комерційної розробки вона мати не може, оскільки не займається нею.
• Навчання платне, вартість залежить від тривалості навчання та популярності навчального закладу

‍

‍

3. Навчатись у освітніх центрах при IT-компаніях

Освітні центри - це особливі структури у рамках IT-компаній, що займаються підготовкою співробітників до материнської компанії або компаній-партнерів.

Плюси:

• Досвід комерційної розробки на реальних проєктах та велика кількість практики під час навчання, а характер цієї практики наближений до справжніх задач. До того ж ментори у освітніх центрах - програмісти-практики, які мають досвід роботи на комерційних проєктах. 
• Орієнтованість на результат навчання - якщо ціллю є не "відчитати матеріал і дати папірець", а підготувати співробітника, то акцент навчання ставиться на розуміння та формування навичок, а не зубріння теорії
• Стек технологій постійно актуалізується, виходячи з реалій розробки. Якщо на ринку проєктів та чи інша технологія набуває популярності та все більше проєктів її використовує, то освітні центри при айті-компаніях швидше включать її до програми навчання, аби випускники могли застосовувати її у роботі. 
• Регулярні та структуровані заняття посилюють ефективність навчання
• Невеликі групи дозволяють ментору приділяти увагу та час кожному студенту, давати розгорнутий фідбек по домашніх завданнях та допомагати у пошуках найкращого рішення.

Мінуси:

• Високий темп занять. Зазвичай освітні центри мають більше годин на тиждень, ніж у it-школах, тому вимагають більше уваги та включенності у освітній процес. Але це водночас дає швидший результат навчання.
• Навчання платне, вартість може залежати від термінів навчання та програми

‍

Як програмісту-початківцю отримати свій перший досвід

У програмуванні найважливіше - це вміння та навички, а їх можна набути тільки практикою. Щоб навчитись програмувати, недостатньо подивитись ролік в youtube чи прочитати книжку. Якщо ви навчаєтесь самостійно, то тренуватись можна за існуючими в мережі підбірками практичних завдань, або власне придумувати собі задачі. Це працює на рівні вивчення основ програмування, але нажаль для реального досвіду розробки цього замало.

Реальний досвід можна отримати працюючи над комерційними проектами, а це може бути або в компанії (але для працевлаштування часто треба ВЖЕ мати певний досвід), або у роботі на фріланс-біржах. Вони мають певну специфіку, зокрема потребують "напрацювання" рейтингу виконанням низько-оплачуваних задач перш ніж отримати високо-оплачувані, а також високий рівень конкуренції, однак багато хто обирає цей варіант для старту.

Ще одним варіантом є стажування у IT-компаніях з подальшим працевлаштуванням. Цей варіант - максимально ефективний, оскільки таким чином ви отримуєте потрібний досвід та придивляєтесь до компанії (чи комфортно вам тут працювати), а компанія придивляється до вас і оцінює, наскільки ви їм підходите. Мінус цього варіанту - для того, щоб потрапити на стажування, треба мати впевнені знання з технологій, які будуть використовуватись  у роботі, тож попередньо опанувати весь стек таки доведеться. 

‍

Перспективи професії

Програмісти - одні з найзатребуваніших спеціалістів на ринку праці. Навіть імовірність розвитку штучного інтелекту не призведе до падіння актуальності цієї професії, оскільки робота програміста - не вирішити задачу самостійно, а написати код, який пояснюватиме комп'ютеру, як вирішити цю задачу. Багато процесів у створенні програмних продуктів потребують людського фактору, а проектування деяких систем - взагалі частково наука, а частково мистецтво! Штучний інтелект дійсно буде дедалі більше допомагати розробникам та зменшувати для них кількість шаблонної роботи з реалізації певних типових задач, але у створенні нового та логічній роботі він ще не здатний замінити живу людину.

Водночас, розвиток технологій потребує від програмістів бути відкритими до нового та імплементувати в свою роботу інструменти, що з’являються на ринку. 

Щодо ринку проєктів взагалі, то пандемія показала всьому світові, наскільки it-технології необхідні сучасному людству, тому всі галузі розробки, а найбільше зі всіх - пов’язані з мережею інтернет - зазнали стрімкого розвитку. Найближчим часом ця тенденція зберігатиметься, оскільки розвиток технологій призводить до виникнення нових компаній, стартапів та проєктів, а вони, в свою чергу, потребують програмістів для реалізації своїх задач.